Допомога малозабезпеченим 2012

Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї (ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»).
Допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Найбільш уразливими в сучасних соціально-економічних умовах залишаються багатодітні сім'ї.
Уявлення про багатодітну родину в останні роки зазнали значних змін. Раніше багатодітною родиною вважалась сім'я, у якій було п'ятеро і більше дітей, а сьогодні – троє.
Поняття «багатодітна сім'я» визначено у Законі України «Про охорону дитинства», відповідно до якого багатодітною сім'єю вважається сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. Також, з 1 січня 2012 року набирає чинності положення закону, що до складу багатодітної сім'ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Серед нормативно-правових актів, що регулюють державні соціальні гарантії в країні для малозабезпечених родин, слід відзначити наступні:
- Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХII від 21 листопада 1992 року;
- Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» № 1768-III від 1 червня 2000 року;
- Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-III від 5 жовтня 2000 року;
- Закон України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26 квітня 2001 року;
- Постанову Кабінету Міністрів України № 250 від 24 лютого 2003 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям»;
- Постанову Кабінету Міністрів України № 1126 від 27 серпня 2004 року «Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю»;
- Постанову Кабінету Міністрів України № 1243 від 26 серпня 2002 року «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів»;
- Постанову Кабінету Міністрів України № 848 від 21 жовтня 1995 року «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»;
- Постанову Кабінету Міністрів України № 1243 від 26 серпня 2002 року «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів».

1. Процедура призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям
в 2011 році

Якщо багатодітна сім'я є малозабезпеченою, то вона має право на отримання від держави соціального захисту.
Соціальний захист малозабезпечених родин, забезпечується шляхом надання їм допомоги, залежно від майнового стану та сукупного доходу сім'ї, субсидій та соціальних пенсій.
Призначення і виплати допомог здійснюються на підставі Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Стаття 3 цього закону передбачає різноманітність видів допомоги, які за метою їх надходження поділяються на дві групи.
До першої групи належать допомоги, що виплачуються з метою компенсації втраченого з поважних причин заробітку впродовж нетривалого часу, в розмірі приблизно рівному втраченому заробітку (допомоги з тимчасової непрацездатності, з вагітності й пологів).
Характер призначення цих допомог виключає можливість отримання їх одночасно з заробітною платою, хоч і допускає їх виплату поряд з пенсією та іншими допомогами.
До другої групи належить решта видів допомог, наданих сім'ям додатково до основних джерел на утримання й виховання дітей. Розмір таких допомог зазвичай співвідноситься з розмірами мінімального заробітку, а визначається з урахуванням доходів сім'ї.
До таких допомог законодавство відносить:
- одночасну допомогу з народженням дитини;
- допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом за дитиною-інвалідом;
- допомога на дітей у віці до 16 років (на учнів – до 18 років) (допомога малозабезпеченим сім'ям);
- допомога на дітей одиноким матерям;
- допомога при усиновленні дитини;
- допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.
Малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин, має середньомісячний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї, визначений державою.
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Середньомісячний сукупний дохід сім'ї – обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
Розмір такої допомоги визначається, як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який визначається за Методикою обчислення сукупного доходу для всіх видів соціальної допомоги
Невисокий рівень забезпечення прожиткового мінімуму – гарантованого доходу, що використовується при розрахунку допомоги, дозволяє одержувати допомогу лише дуже бідним сім'ям.
Збільшити охоплення малозабезпечених сімей допомогою можна шляхом підвищення рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який береться за основу при обчисленні розміру допомоги.
Допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Прожитковий мінімум для сім'ї – визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України „Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.
До складу сім'ї включаються:
- чоловік, дружина;
- рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей;
- неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками;
- непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів;
- особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним;
- жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.
При цьому до складу сім'ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей.
Водночас до складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.
Допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім'ї за умови подання довідок про склад сім'ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
У разі коли повнолітні члени сім'ї, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім'ї додає до заяви довідки про склад сім'ї та про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Потрібно зазначити, що у цьому випадку рішення про призначення соціальної допомоги приймається органами праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих органів, із складенням акта за формою, затвердженою Мінпраці.
Для отримання допомоги потрібно подати заяву, де дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:
- документ, що посвідчує особу;
- довідка про склад сім'ї;
- декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї);
- довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).
В декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім'ї аліменти.
Допомога малозабезпеченим сім'ям призначається на півроку і через шість місяців сім'я знову повинна підтвердити своє право на виплати.
Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім'ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім'ї поновлюється лише у разі змін у складі сім'ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця.
У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках коли:
- працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги;
- під час обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;
- особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;
- у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами І та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди ) є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається органами соціального захисту населення на підставі обов'язкового обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги;
- у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:
- якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, з місяця, в якому виявлено порушення;
- у разі переїзду сім'ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни;
- за заявою уповноваженого представника сім'ї, з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.
Розмір допомоги визначається як різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї (встановлюється щорічно Законом України про державний бюджет) та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.
Тобто, конкретна цифра залежить від прожиткового мінімуму і категорії осіб, що входять до складу сім'ї.
Так, для працюючих людей гарантований мінімум становить 21% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для пенсіонерів та інвалідів — 75% прожиткового мінімуму для непрацездатних. Для дітей — 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Крім того, гарантований мінімум додатково збільшується в сім'ї на 10% на кожну дитину у віці до 18 років. А для дітей у віці до 18 років, яких виховує самотня мати або батько або ж у яких один або обоє батьків інваліди I або II групи — на 20%. (Докладніше у таблиці 1).
Для матері (батька, усиновителя), яка утримує дитину та не перебуває у шлюбі, при визначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям рівень забезпечення прожиткового мінімуму підвищується на 25 відсотків. А для громадян, які отримали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20 відсотків.
Приклад останнього випадку.
Сім'я складається з працездатної матері, батька-пенсіонера і чотирьох дітей: трьох, п'яти, восьми, чотирнадцяти років.
Гарантований мінімум для такої сім'ї розраховують шляхом додавання шести показників: мінімуму, встановленого для працездатної матері, мінімуму для непрацездатного батька, двох мінімумів для дітей до шести років і двох мінімумів для дітей від шести до вісімнадцяти років.
Причому сума допомоги не стабільна величина. Вона становить різницю між гарантованим мінімумом для сім'ї, яка претендує на виплату і її середньомісячним доходом за попередні шість місяців.
І це ще не все. У 2011 році відповідно до нового закону розмір соціальної допомоги на кожну дитину у віці від трьох до тринадцяти років збільшується на 60 гривень, а від тринадцяти до вісімнадцяти років — на 100 гривень.
Таким чином, до суми допомоги нашій сім'ї додадуться три виплати по 60 гривень і одна по 100 гривень.
Призначена державна соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.

Таблиця 1. Розміри прожиткового мінімуму встановленого на 2011 рік

Кому з 1 січня з 1 квітня з 1 жовтня з 1 грудня
Для дітей з малозабезпечених сімей у віці до 18 років
(з обліком передбаченого законом підвищення на 10 відсотків)
до 6 років 448,80 грн 457,60 грн 469,15 грн 478,50 грн
з 6 до 18 років 537,35 грн 548,35 грн 562,10 грн 573,10 грн
Для дітей у віці до 18 років, яких виховує самотня мати або самотній батько, один або обоє батьків є інвалідами (з обліком передбаченого законом підвищення на 20 відсотків)
до 6 років 489,60 грн 499,20 грн 511,80 грн 522,00 грн
з 6 до 18 років 586,20 грн 598,20 грн 613,20 грн 625,20 грн
Для інших категорій
з 18 до 23 років
(за умови, якщо вони вчаться) 470,50 грн 480,00 грн 492,50 грн 502,00 грн
Працездатні 197,61 грн 201,60 грн 206,85 грн 210,84 грн
Непрацездатні 562,50 грн 573,00 грн 588,00 грн 600,00 грн

2. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та порядок безкоштовного забезпечення продуктами дитячого харчування дітей перших двох років життя із малозабезпечених сімей

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновлювачам та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.
Особам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, до їх працевлаштування допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії.
Особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Особам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки державної служби зайнятості.
У разі працевлаштування або виходу на роботу матері дитини або особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною, до закінчення строку догляду у режимі повного робочого часу зазначена допомога виплачується особі, яка продовжує догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки матері дитини про те, що виплату зазначеної допомоги їй припинено (із зазначенням дати).
Матерям, які мають дітей віком до трьох років і вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається (виплачується) в повному розмірі.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Допомога призначається органами праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта, ідентифікаційного коду та документів:
• копії свідоцтва про народження дитини;
• копії трудової книжки матері (батька, усиновителя, опікуна), яка (який) здійснює догляд за дитиною – для непрацюючих осіб;
• виписки з наказу за місцем служби про надання відпустки – для осіб, які служать;
• довідки з місця навчання - для осіб, які навчаються;
• копії або витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки по догляду за дитиною – для осіб, які працюють;
• особи – суб'єкти підприємницької діяльності подають довідку, видану органами державної податкової служби про те, що не провадять підприємницької діяльності;
• особи, які працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, подають довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов'язків на зазначених умовах;
• особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форми власності та господарювання, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• для найманих працівників фізичних осіб – підприємців допомога призначається на підставі довідки роботодавця, до якої за відсутності печатки прикладається копія свідоцтва про державну реєстрацію;
• усиновителі та опікуни подають копію рішення суду про усиновлення дитини чи рішення відповідних органів про встановлення опіки;
• особи, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, подають відповідну довідку ліквідаційної комісії.
Крім того в Україні на сьогодні є діючою інструкція розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 08.02.94р. N 66 (66-п) "Про додаткові соціальні гарантії для малозабезпечених сімей з хворими дітьми та з дітьми першого та другого року життя" і визначає порядок забезпечення цих дітей безкоштовним харчуванням.
Малозабезпеченими вважаються ті сім'ї з дітьми, яким призначається та виплачується державна допомога згідно з Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811). Для включення в списки дітей перших двох років на безкоштовне харчування батькам дитини необхідно подати довідку з місця одержання допомоги про одержання вказаної допомоги в лікувальний заклад, що складає ці списки.
Списки дітей перших двох років життя на безкоштовне харчування складаються дільничними педіатрами міст та районних центрів, працівниками фельдшерсько-акушерських пунктів в сільській місцевості та затверджуються державними адміністраціями, виконкомами міських і сільських Рад народних депутатів. Згідно з затвердженими списками дітей із малозабезпечених сімей, дільничні педіатри (фельдшери) виписують дитині харчування на спеціальному рецептурному бланку із штампом "безкоштовно".
Видача безкоштовного харчування проводиться через молочні кухні та роздаткові пункти лікарень, поліклінік.

3. Пільги багатодітним родинам.

Сім'я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей – є багатодітна сім'я і про це зазначено у Законі України «Про охорону дитинства».
Громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають троє і більше неповнолітніх дітей, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених законодавчими актами України. Для забезпечення пріоритету державної допомоги багатодітним сім'ям у загальній системі соціального захисту населення, відповідно до Конституції України, державою встановлений гарантований рівень матеріальної підтримки таких сімей шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей.
Крім усіх видів допомоги на дітей, які передбачені Законом «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а також допомоги, що визначена малозабезпеченим родинам згідно із Законом «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», законодавство передбачає спеціальні пільги для багатодітних родин.
Пільги для багатодітних сімей (згідно ч.3 ст.13 закону «Про охорону дитинства»):
1) 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв.метр загальної площі житла на кожного члена сім'ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв.метра на сім'ю);
2) 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб. Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв.метр опалюваної площі на кожного члена сім'ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв.метра на сім'ю;
3) 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;
4) позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.
Пільги щодо плати за користування житлом (квартирної плати), комунальними послугами та вартості палива надаються багатодітним сім'ям незалежно від виду житла та форми власності на нього.
Пільги дітям з багатодітних сімей (згідно ч.4 ст.13 закону «Про охорону дитинства»):
1) безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
2) щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров'я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;
3) першочергове обслуговування в лікувально- профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
4) безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
5) безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел).
Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше (згідно ч.10 ст.19 закону «Про охорону дитинства»).
Крім цього, окремі види пільг передбачені іншими законами, зокрема:
1) матері, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною (при цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку) у випадку виходу на пенсію за віком, за інвалідністю, по втраті годувальника та за вислугою років у розмірі від 35 до 40 відсотка прожиткового мінімуму (п.1 ст.1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»)
2) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину; одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст.182-1 Кодексу законів про працю України, ст.19 закону «Про відпустки». За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Ця відпустка надається понад щорічні відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному Кодексом законів про працю.
3) платник податку, який має і виховує трьох або більше дітей, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 200% від половини суми мінімальної заробітної плати у розрахунку на кожну таку дитину (ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).
4) сім'ї, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей, мають право на позачергове отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення а також позачергове право отримання житлового приміщення відповідно до ст.46 Житлового кодексу України (ст.11 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»).
Батькам і дітям з багатодітних сімей видаються відповідні посвідчення.
Посвідчення видаються структурним підрозділом у справах сім'ї, молоді та спорту районних держадміністрацій, міських держадміністрацій Києва та Севастополя, виконавчих комітетів міських рад одному з батьків за місцем його реєстрації протягом одного місяця після подання відповідних документів.
Для отримання посвідчення дітей багатодітної родини одному з батьків необхідно звернутися із письмовою заявою до відділу за місцем реєстрації та надати пакет документів:
копії свідоцтв про народження всіх неповнолітніх дітей;
копії сторінок паспорта батька та матері з даними про прізвище, ім'я, по-батькові, дату його видачі і місце реєстрації;
довідку про склад сім'ї;
фотокартки батьків та дітей, розміром 30х40 міліметрів.
Після подачі цих документів, структурні підрозділи у справах сім'ї, молоді та спорту районних держадміністрацій, міських держадміністрацій Києва та Севастополя, виконавчих комітетів міських рад подають відомості про дітей та батьків багатодітної сім'ї до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та видають посвідчення.
Строк дії посвідчень визначається окремо для кожної багатодітної сім'ї. Дітям з багатодітної сім'ї посвідчення видаються з шести років. При досягненні дитиною 14-річного віку в посвідчення вклеюється нова фотокартка. Посвідчення видаються безоплатно.
У випадку відмови у видачі посвідчення для багатодітної сім'ї чи навпаки – при вимозі повернути уже видане посвідчення, можна оскаржити це рішення шляхом надсилання рекомендованим листом (з повідомленням про вручення) письмової скарги на рішення підрозділу у справах сім'ї, молоді та спорту, який відмовив у видачі посвідчення (копію цієї скарги потрібно залишити у себе), до вищестоящих органів влади. Ці скарги повинні бути розглянуті та вирішені не пізніше одного місяця від дня їх надходження (ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян»).
Одночасно із зверненнями до цих органів, необхідно звернутись до районної (районної в місті) прокуратури із скаргою про порушення права на соціальний захист та/або з адміністративним позовом про оскарження рішення підрозділу у справах сім'ї, молоді та спорту, який відмовив у видачі посвідчення чи вимагає його повернення до місцевого загального суду за місцем проживання.
Звання «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до 8-річного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі усиновлених дітей, ураховуючи особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їхніх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей (Указ Президента від 29.06.2001 року №476/2001).
Для отримання почесного звання «Мати-героїня» потрібно звернутися до органів місцевого самоврядування, які мають підготувати й надіслати через обласні державні адміністрації до Секретаріату Президента всі необхідні документи (подання, нагородний лист, протоколи, свідоцтва про народження дітей тощо) для отримання цього звання.
З 1 січня 2008 року жінкам, яким присвоєне звання «Мати-героїня», виплачується одноразова грошова допомога в десятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (Указ Президента від 25.12.2007 року №1254/2007 «Про одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати- героїня»).
З 1 січня 2010 року вступив в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей", яким внесено зміни до ряду нормативно-правових документів, що надають конкретні пільги для багатодітних сімей.
Статтею 1 закону України «Про охорону дитинства» визначено поняття багатодітної сім'ї.
Багатодітна сім'я – це сім'я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей. Це родина, в якій подружжя (чоловік та жінка, що перебувають у зареєстрованому шлюбі), разом проживає та виховує трьох і більше дітей.
Дитина – особа віком до 18 років, якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває права повнолітньої раніше. Тобто якщо людина у віці до 18 років стає татом або мамою.
У Сімейному кодексі України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Багатодітною родиною є родина, яка виховує трьох та більше дітей – рідних та (або) усиновлених в установленому законодавством порядку. У такій родині повинно виховуватися не менше, ніж троє неповнолітніх дітей. У разі виховання у родині трьох дітей віком чотирнадцять, шістнадцять та сімнадцять років – це є багатодітна сім'я. При чому, якщо у сім'ї виховуються троє дітей, вік яких п'ятнадцять, сімнадцять та вісімнадцять років, то це вже не багатодітна сім'я. Тобто не менше, ніж троє неповнолітніх діток.
Згідно з Законом України "Про охорону дитинства" діти з багатодітних родин користуються правом на:
- безкоштовне харчування у навчальних закладах (те саме стосується учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт і дітей з неповних сімей, що навчаються у професійно-технічних навчальних закладах);
- користування в сільській місцевості пільговим проїздом міським пасажирським транспортом (крім таксі) і автомобільним транспортом загального користування (те саме стосується всіх учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт і дітей з неповних сімей, що навчаються у професійно-технічних навчальних закладах).
Крім того, розмір плати за перебування дітей з багатодітних сімей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах зменшується на 50%.
Згідно із Законом для всіх громадян батьківські витрати на дитяче харчування у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах не повинні перевищувати 50% (у міській місцевості) та 30% (у сільській місцевості) від вартості харчування на день. Отже, багатодітні батьки повинні сплачувати не більше 25% вартості харчування на день у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах у міській місцевості і 15% - у сільській місцевості.
Надання зазначених вище пільг зобов'язані забезпечити органи місцевої влади.
Статтею 13 Закону України «Про охорону дитинства» передбачені також певні зобов'язання органів державної влади, як центральної, так і місцевої, перед багатодітними сім'ями, а саме:
- сприяти батькам багатодітних і неповних сімей у працевлаштуванні, здійсненні професійної підготовки та підвищенні кваліфікації;
- забезпечувати зайнятість підлітків і молоді з багатодітних і неповних сімей під час канікул в учнівських виробничих бригадах, таборах праці та відпочинку;
- організовувати для учнівської та студентської молоді з малозабезпечених багатодітних сімей оплачувані громадські роботи у вільний від навчання час, створювати умови для розширення діяльності учнівських та студентських трудових загонів, сприяти працевлаштуванню молодих людей з багатодітних сімей;
- сприяти багатодітним і неповним сім'ям в організації індивідуальної трудової діяльності, фермерських господарств, інших форм підприємницької діяльності;
- створювати умови для змістовного відпочинку, організації дозвілля і занять спортом батьків та дітей з багатодітних родин;
- сприяти першочерговому направленню дітей з багатодітних і неповних сімей за наявності відповідних показань на санаторно-курортне лікування;
- вживати заходів що

Источник: http://bilyaivka-rda.odessa.gov.ua/sluzhbi-rajonu/...

  • Автор: BabyMaker
  • Комментарии: 20
  • Просмотры: 2290